Словник української мови в 11 томах

невпокійливий

НЕВПОКІ́ЙЛИВИЙ, а, е, заст. Неспокійний, невгамовний.

Гомонять перед нічлігом, Опустившись, ніби хмарка, Невпокійливі шпаки (Рильський, II, 1960, 79);

Невпокійливий хлопець… Позаторік — ще зовсім підлітком, підвозив влітку воду трактористам (Гончар, Тронка, 1963, 86).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. невпокійливий — див. роботящий  Словник синонімів Вусика
  2. невпокійливий — -а, -е, заст. Неспокійний, невгамовний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невпокійливий — НЕВПОКІ́ЙЛИВИЙ, а, е. Неспокійний, невгамовний. Гомонять перед нічлігом, Опустившись, ніби хмарка, Невпокійливі шпаки (М. Рильський); Невпокійливий хлопець... Позаторік – ще зовсім підлітком, підвозив влітку воду трактористам (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах