невіруючий
НЕВІ́РУЮЧИЙ, а, е. Який заперечує релігію, не визнає існування бога.
Невіруюча людина;
// у знач. ім. неві́руючий, чого, ч.; неві́руюча, чої, ж. Людина, яка не визнає існування бога; атеїст.
Комунізм.. зримо і реально відбиває справжні сподівання всіх чесних трудівників — як віруючих, так і невіруючих (Ком. Укр., 1, 1968, 32).
Словник української мови (СУМ-11)