нетвердий

НЕТВЕРДИ́Й, а́, е́.

1. Який угинається, подається дри дотику, натискуванні і т. ін.; м’який.

2. Досить нестійкий (про ходу, рухи і т. ін.); невпевнений.

Нетвердою ходою підходив Яків до дому свого начальника (Н.-Лев., І, 1956, 183);

Інна пройшла по кімнаті нетвердими кроками, наче ноги в неї були затерплі (Гур., Осок. друзі, 1946, 68);

// Який не має міцної опори; хисткий.

Довга фігура [Семена] розігнулась поволі та захиталась на нетвердих ногах, як привид (Коцюб., II, 1955, 101);

Тіло злегка погойдувалось на нетвердих ногах (Шиян, Баланда, 1957, 36).

3. перен. Нестійкий у своїх переконаннях, намірах і т. ін.; який легко підпадає під чий-небудь вплив.

Брати його, ученики, Нетвердії, душеубогі, Катам на муку не дались, Сховались (Шевч., II, 1963, 372);

Іван Франко своїм гострим словом карає, б’є всіх тих, хто в любові своїй до України нетвердий і легковажний (Тич., III, 1957, 165).

Значення в інших словниках

1. нетвердий — нетверди́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нетвердий — див. м'який  Словник синонімів Вусика
3. нетвердий — -а, -е. 1》 Який угинається, подається від дотику, натискування і т. ін.; м'який. 2》 Досить нестійкий (про ходу, рухи і т. ін.); невпевнений. || Який не має міцної опори; хисткий. 3》 перен. Нестійкий у своїх переконаннях, намірах і т. ін.; який легко підпадає під чий-небудь вплив.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нетвердий — НЕТВЕРДИ́Й, а́, е́. 1. Який угинається, подається при дотику, натискуванні і т. ін.; м'який. Нетверде крісло. 2. Досить нестійкий (про ходу, рухи і т. ін.); невпевнений. Нетвердою ходою підходив Яків до дому свого начальника (І.  Словник української мови у 20 томах
5. нетвердий — М'ЯКИ́Й (який легко вгинається при дотику, натискуванні тощо), ЕЛАСТИ́ЧНИЙ, НЕТВЕРДИ́Й. Його ноги грузли в м'яких грядках (І. Нечуй-Левицький); Андрій більше не барився і поспішив до Орлика.  Словник синонімів української мови