окрилення
ОКРИ́ЛЕННЯ, я, с. Стан за знач. окрили́тися.
Було в ній якесь незрозуміле їй самій окрилення, що походило, мабуть, від прийнятого рішення зробити ці збори переломними в житті колгоспу (Руд., Остання шабля, 1959, 210);
Саранові починають польоти через кілька днів після окрилення, коли крила їх досить зміцніють (Захист рослин.., 1952, 198).
Словник української мови (СУМ-11)