осереддя

ОСЕ́РЕДДЯ, я, с., рідко. Те саме, що осере́док 1, 4.

Африка, що вважалася заповідником колоніалізму й расизму, осереддям рабства, злиднів та безправ’я, пробудилась (Рад. Укр., 15. IV 1962, 4);

— Проходьте сюди, юначе, — почувся звідкись з середини кімнати, з самого осереддя полум’яного вирування голос Федора Дмитровича (Загреб., Спека, 1961, 74);

Запашний дух осереддя [лісу] баламутить душу, роздає, роздима легені (Горд., Чужу ниву.., 1947, 229).

Значення в інших словниках

1. осереддя — осе́ре́ддя іменник середнього роду осередок рідко  Орфографічний словник української мови
2. осереддя — -я, с., рідко. Те саме, що осередок 1), 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осереддя — ОСЕ́РЕ́ДДЯ, я, с., рідко. Те саме, що осере́док 1, 4. – Проходьте сюди, юначе, – почувся звідкись з середини кімнати, з самого осереддя полум'яного вирування голос Федора Дмитровича (П. Загребельний); Запашний дух осереддя [лісу] баламутить душу, роздає, роздима легені (К. Гордієнко).  Словник української мови у 20 томах
4. осереддя — СЕРЕ́ДИНА (місце, однаково віддалене від країв, кінців чого-небудь, центральна частина чого-небудь), ЦЕНТР, ОСЕРЕ́ДОК, ОСЕРЕ́ДДЯ рідше.; ФО́КУС.  Словник синонімів української мови