очманіння
ОЧМАНІ́ННЯ, я, с., розм. Стан за знач. очмані́ти.
Бій почався до схід сонця і тривав уже до очманіння довго (Гончар, Таврія.., 1957, 607);
До очманіння в голові гуде, лящить (Стельмах, І, 1962, 111).
Словник української мови (СУМ-11)ОЧМАНІ́ННЯ, я, с., розм. Стан за знач. очмані́ти.
Бій почався до схід сонця і тривав уже до очманіння довго (Гончар, Таврія.., 1957, 607);
До очманіння в голові гуде, лящить (Стельмах, І, 1962, 111).
Словник української мови (СУМ-11)