скриплячий
СКРИПЛЯ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що скрипу́чий.
Найму собі волову двоколесу арбу і на цьому скриплячому інструменті поїду на роботу (Коцюб., III, 1956, 153).
Словник української мови (СУМ-11)СКРИПЛЯ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що скрипу́чий.
Найму собі волову двоколесу арбу і на цьому скриплячому інструменті поїду на роботу (Коцюб., III, 1956, 153).
Словник української мови (СУМ-11)