стовбичення
СТОВБИ́ЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. стовби́чити.
Дедалі все більше ставало прикро від образливого стовбичення тут (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 541).
Словник української мови (СУМ-11)СТОВБИ́ЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. стовби́чити.
Дедалі все більше ставало прикро від образливого стовбичення тут (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 541).
Словник української мови (СУМ-11)