суставець

СУСТА́ВЕЦЬ, вця, ч., рідко. Зменш.-пестл. до суста́в.

Хлопець кричить: — Хто в бога вірує — рятуйте! — А жінка [знахарка] тягає його по соломі та собі ще дужче: — Хрестами забиваю, молитвами викликаю, з твоїх плечей, з твоїх пальців, з твоїх семидесяти [сімдесяти] суставців!.. (Хотк., І, 1966, 78).

Значення в інших словниках

1. суставець — суста́вець іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. суставець — СУСТА́ВЕЦЬ, вця, ч., рідко. Зменш. до суста́в. Хлопець кричить: – Хто в Бога вірує – рятуйте! – А жінка [знахарка] тягає його по соломі та собі ще дужче: – Хрестами забиваю, молитвами викликаю, з твоїх плечей, з твоїх пальців, з твоїх семидесяти [сімдесяти] суставців!.. (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах
3. суставець — -вця, ч., рідко. Зменш.-пестл. до сустав.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. суставець — Сустав, -ва м. Суставъ, сочлененіе. Без жил, без сустав, а на ноги встав. Ном. № 382, стр. 304. ум. суставець, суставчик.  Словник української мови Грінченка