тургор
ТУ́РГОР, у, ч., фізл. Стан напруження клітинної оболонки рослин, який зумовлюється взаємним тиском оболонки і вмісту клітини і завдяки якому органи рослин набувають певної міцності та стійкості.
Мозаїка — вірусна хвороба… Листя [цибулі] стає гофрованим, сплюснутим, згодом втрачає тургор, звисає вниз і при сильному ураженні в період цвітіння відмирає (Хлібороб Укр., 5, 1969, 21).
Словник української мови (СУМ-11)