хисткість

ХИ́СТКІСТЬ, кості, ж. Абстр. ім. до хистки́й¹ 1, 3.

Зовсім чоловік переродився, зникла ота його невпевненість, хисткість, йде рівно, ступає твердо, навіть палицю свою під рукою несе (Збан., Сеспель, 1961, 129);

Чому ще сьогодні вранці він сам не зрозумів хисткість своїх передбачень? (Рибак, Час.., 1960, 733);

Андрій зрозумів хисткість становища, у яке потрапила його наречена — без друзів, без знайомих, у чужих місцях (Дмит., Наречена, 1959, 165).

Значення в інших словниках

1. хисткість — хи́сткість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. хисткість — ХИ́СТКІСТЬ, кості, ж. Абстр. ім. до хистки́й¹ 1, 3. Зовсім чоловік переродився, зникла ота його невпевненість, хисткість, йде рівно, ступає твердо, навіть палицю свою під рукою несе (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. хисткість — -кості, ж. Абстр. ім. до хисткий I 1), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови