цинк
ЦИНК, у, ч. Хімічний елемент, ковкий метал синювато-білого кольору.
Доторкнувшись до штабелів цинківок з динамітом, його пальці в темряві полізли по холодному цинку (Ле, Міжгір’я, 1953, 243);
Тепер у нашій країні досить широко застосовують мікродобрива, що містять бор, мідь, марганець, цинк, кобальт, молібден, йод та ін. (Наука.., 2, 1957, 24).
Словник української мови (СУМ-11)