цинк
Zn, хіміч. елемент з атомним числом 30; легкоплавкий метал сріблястого кольору, крихкий при кімнатній темп.; на повітрі вкривається захисною плівкою окису; підлягає дії кислот і концентрованих лугів (амфотерність); міститься в мінералах (напр., сфалериті); мікроелемент; застосовується для захисного покриття (цинкування), у складі сплавів, для виготовлення електродів; відомий здавна.
Універсальний словник-енциклопедія