арбітр
АРБІ́ТР (суддя у справах розв'язання спорів, що не підлягають судовому розглядові), ТРЕТЕ́ЙСЬКИЙ СУДДЯ, ПОСЕРЕ́ДНИК (той, хто сприяє примиренню ворогуючих сторін). Бути арбітром у спорі; — Я нічого не второпаю, — сказав Баштанник, якому зовсім не хотілося бути третейським суддею в цьому немислимому бедламі (О. Сизоненко); Наполеон виступив посередником між Росією і Туреччиною, щоб добитись припинення війни між ними (з підручника).
АРБІ́ТР (той, хто судить спортивну гру, змагання), СУДДЯ́, РЕ́ФЕРІ (перев. у боксерських змаганнях). Арбітр (футбольного) матчу, не вагаючись, призначив винуватцям суворе покарання — пенальті (з газети); Суддя товариської зустрічі з баскетболу; Точно о четвертій двадцять розітнувся перший... свисток рефері (Ю. Смолич).
Словник синонімів української мови