вигин

ВИ́ГИН (вигнуте місце, вигнута, закруглена частина чого-небудь), ЗГИН, ЗАКРУ́ГЛЕННЯ, ЗАОКРУ́ГЛЕННЯ. Цим поглядом і красивим вигином шиї.. вона зараз дивовижно схожа на свою матір у молодості (О. Гончар); Кузя лежав, уткнувшись обличчям у згин руки (Л. Первомайський); Великий архітектор.. розмітив ці прямі кути, дальні перспективи, заокруглення площ (О. Полторацький).

ЗВИ́ВИНА (дугоподібний поворот або відхилення річки, дороги і т. ін.), ЗВИВ, ВИ́ГИН, ЗВІЙ розм. З-за темного, порослого кущами берега виринає на звивині човник рибалки Охріма (С. Тудор); З-за ближнього звиву переярка виринув Гвоздяєв (Н. Тихий); За вигином дороги, з великої висоти, відкривається перед нами Красна долина (О. Ільченко); Двигтить.. брук, вулиця нерівними звоями посувається назад (П. Колесник). — Пор. 1. за́крут, ви́гин.

ПОВОРО́Т (ПОВОРІ́Т) (місце, де дорога, вулиця тощо повертає, відхиляється вбік), ЗВОРО́Т, ЗАВОРО́Т, ЗА́КРУТ, ВИ́ГИН, КОЛІ́НО, ВИ́ВЕРТ розм., О́БЕРТ розм., ПОВОРО́ТКА розм., СКРУТ діал. "Ось сюди, — показувала, завмираючи пересохлим голосом, пригнувшись на передньому сидінні, .. — тут поворот у двір, ось цей будинок" (О. Забужко); І раптом я спиняюсь на звороті — З-під ніг тропа, мов птиця, рве свій лет (М. Бажан); Діти не обходили озера й великого річкового завороту: вони йшли навпростець (З. Тулуб); Поет сідав на лаві в саду. Вибрав таку, з якої було б видно і голубі закрути Дніпра, і безкраю задніпровську далину (Т. Масенко); Головна вулиця з-за вигину вибігає напрямець і спускається під берег (І. Чендей); Коридор несподівано прорізався коротким бічним коліном, там був ще один ліфт (П. Загребельний); Виверти доріг; Мерехтіло, як світляк перед Купайлом, зелене світло. З кожним обертом стежки воно неначе перебігало в оксамитній темряві (Дніпрова Чайка); Пан Микола.. не зауважив, як із-за поворотки з'явилась його дружина (Олена Пчілка); На скруті двох перехресних вулиць Шариївна, поправляючи берет, непомітно обернулась (Ірина Вільде).

Значення в інших словниках

1. вигин — ви́гин іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. вигин — ВИГИН – ВИГІН Вигин, -у. Вигнуте місце, округла лінія згину, повороту. Вигін, -гону. Місцевість коло села або в селі, куди виганяють пастися худобу, птицю.  Літературне слововживання
3. вигин — [вигиен] -ну, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў  Орфоепічний словник української мови
4. вигин — -у, ч. Вигнуте місце, округла лінія згину, повороту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. вигин — (річки) коліно  Словник чужослів Павло Штепа
6. вигин — ВИ́ГИН, у, ч. Вигнуте місце, округла лінія згину, повороту. Бачив [скульптор] лише море соняшників, білу косинку та артистичні вигини чудових рук (О. Гончар); Вона стояла, коли автобус зник за вигином дороги, туго обтягнувши своє тіло плащиком (В.  Словник української мови у 20 томах
7. вигин — Виверт, викрут, викрутас, заворот, заворотень, закругленість, закруглина, закруглення, закрут, закрутень, закрутина, заокругленість, заокруглина, заокруглення, залом, заломлення, згин, злам, злом, коліно, кривина, кружляк, перегин, перелам, перелом, поворот, прогин  Словник синонімів Вусика
8. вигин — ВИ́ГИН, у, ч. Вигнуте місце, округла лінія згину, повороту. Сюди найближче з півночі підходив вигин Бугу, добираючись примхливо покрученими колінами до селянських садиб (Стельмах, Хліб..  Словник української мови в 11 томах