вигин

Виверт, викрут, викрутас, заворот, заворотень, закругленість, закруглина, закруглення, закрут, закрутень, закрутина, заокругленість, заокруглина, заокруглення, залом, заломлення, згин, злам, злом, коліно, кривина, кружляк, перегин, перелам, перелом, поворот, прогин

Значення в інших словниках

1. вигин — ви́гин іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. вигин — ВИГИН – ВИГІН Вигин, -у. Вигнуте місце, округла лінія згину, повороту. Вигін, -гону. Місцевість коло села або в селі, куди виганяють пастися худобу, птицю.  Літературне слововживання
3. вигин — [вигиен] -ну, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў  Орфоепічний словник української мови
4. вигин — -у, ч. Вигнуте місце, округла лінія згину, повороту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. вигин — (річки) коліно  Словник чужослів Павло Штепа
6. вигин — ВИ́ГИН, у, ч. Вигнуте місце, округла лінія згину, повороту. Бачив [скульптор] лише море соняшників, білу косинку та артистичні вигини чудових рук (О. Гончар); Вона стояла, коли автобус зник за вигином дороги, туго обтягнувши своє тіло плащиком (В.  Словник української мови у 20 томах
7. вигин — ВИ́ГИН (вигнуте місце, вигнута, закруглена частина чого-небудь), ЗГИН, ЗАКРУ́ГЛЕННЯ, ЗАОКРУ́ГЛЕННЯ. Цим поглядом і красивим вигином шиї.. вона зараз дивовижно схожа на свою матір у молодості (О. Гончар); Кузя лежав, уткнувшись обличчям у згин руки (Л.  Словник синонімів української мови
8. вигин — ВИ́ГИН, у, ч. Вигнуте місце, округла лінія згину, повороту. Сюди найближче з півночі підходив вигин Бугу, добираючись примхливо покрученими колінами до селянських садиб (Стельмах, Хліб..  Словник української мови в 11 томах