вірний
ВІ́РНИЙ (який відзначається постійністю у своїх поглядах, почуттях, нездатний на зраду), ВІ́ДДАНИЙ, НЕЗРАДЛИ́ВИЙ, НЕЗРА́ДНИЙ рідше, НЕЗМІ́ННИЙ, ПЕ́ВНИЙ, ПОСТІ́ЙНИЙ, НЕПІДКУ́ПНИЙ, ВИ́ПРОБУВАНИЙ. З такою вірною, розсудливою людиною було немов безпечніше (М. Коцюбинський); Саня відданий, добрий товариш, ніколи не підведе друга, і його всі любили (О. Копиленко); (Руфін:) Так, батьку, вір мені, — немає сили, що змусила б до зради християнку, душею щиру, серцем незрадливу (Леся Українка); Сусіда запальний, увічливий, щирий. Товариш правдивий, незрадний (А. Кримський); Згадай про них, товаришів незмінних — Степовиків, поморів, шахтарів, — .. в одвазі й вірності єдиних (М. Рильський); Сагайдачний того ж дня виїхав з Києва, взявши з собою десятеро певних козаків (З. Тулуб); Жіноче серце! .. Чого бажаєш? В чім змінне ти, і в чім постійне? (І. Франко); (Д. Жуан:) Всі слуги — суворі, збройні, непідкупні (Леся Українка).
НАДІ́ЙНИЙ (про людину — який викликає повне довір'я, на якого можна покластися; про те, що виправдовує себе, чому можна довіритися), ПЕ́ВНИЙ, ВІ́РНИЙ, ВИ́ПРОБУВАНИЙ, ПЕРЕВІ́РЕНИЙ, ВИ́ВІРЕНИЙ (який виправдав себе на ділі). І не втаю: Я поміж них шукав Собі надійних, вірних подорожніх (М. Нагнибіда); На тачанці стояв кулемет, удосконалений і пристріляний, слухняний і повороткий, вивірений, надійний "максим" (Ю. Яновський); Кармелюк був обережний і до себе приймав тільки людей певних і випробуваних (В. Кучер); Дід Галактіон сказав, що є один певний і справжній засіб упіймати вусате страховище (сома) (О. Донченко); — ..Довірені люди. Посадовити скрізь таких сповірених, перевірених, передовірених (П. Загребельний); Перевірений метод. — Пор. благонаді́йний.
РЕЛІГІ́ЙНИЙ (який вірить у Бога), БОГОМІ́ЛЬНИЙ (БОГОМО́ЛЬНИЙ), ВІ́РУЮЧИЙ, ВІ́РНИЙ, НА́БОЖНИЙ, ПОБО́ЖНИЙ, СВЯТОБЛИ́ВИЙ, БЛАГОЧЕСТИ́ВИЙ книжн. (який вірить у Бога й старанно виконує всі релігійні обряди); БОГОБОЯЗЛИ́ВИЙ, БОГОБОЯЗКИ́Й, БОГОБОЯ́ЗНИЙ, БОГОБОЯ́ЩИЙ, БОГОБІ́ЙНИЙ діал. (який боїться порушувати заповіді Святого Письма); ХРИСТОЛЮ́БНИЙ, ХРИСТОЛЮБИ́ВИЙ (відданий християнській релігії). (Ружний:) Ех товариш! Якби я був релігійний, я б молився духові неспокою. Зійди на нас! (Я. Мамонтов); Такий він із себе: височенький, сухорлявенький. Богомільний він там такий. Як загув дзвін, так він і в церкві тобі (А. Тесленко); Як істинно віруюча людина, вона по виразу Всевишнього, який тримав у руці всю землю, збагнула, що Він почув її молитву і не оставить її прохання (М. Стельмах); — Наша мати після смерті батька зробилася набожною і кожного вечора заставляла нас молитися (Григорій Тютюнник); — Ого, — пожартував парубок, — хто ж не знає Касі Йош з села Биківці, тої побожної дівки, котра не пропустить ані одної служби в кафедральному костьолі (Д. Бедзик); Була то колись Благочестива пані Ганна Гулевичівна, що подаровала на братство свій двір із садом (П. Куліш); (Михайло:) Капустяна твоя голова! Іди в ченці, коли такий богобоязливий (І. Карпенко-Карий); (Храпко:) Це то ти тиха, богобоязка, а нищечком з ворогами моїми проти мене замишляєш!.. (Панас Мирний); Було удова, Векла Ведмедиха, і що то жінка: на усе село! Розумна, розсудлива, богобоязна і чесного роду (Г. Квітка-Основ'яненко); — Я богобояща людина: люблю молитись Богу і в себе вдома (І. Нечуй-Левицький); — Правовірні! ..Отрусіть з ніг своїх порох цеї нещасної землі, вступіть у сліди богобійних предків ваших (М. Коцюбинський).
ЩИ́РИЙ (який по-справжньому вірить, дотримується чогось), ВІ́РНИЙ. Щирий християнин; Людина, вірна демократичним принципам.
Словник синонімів української мови