вірний
ві́рний
-а, -е.
1》 Який заслуговує на довір'я; постійний у своїх поглядах і почуттях; відданий.
|| Який відзначається відданістю.
|| чому. Який незмінно дотримується чого-небудь, не зраджує.
2》 розм., рідко. Те саме, що правильний 1); правдивий, точний.
3》 розм., рідко. Те саме, що неминучий; певний.
4》 у знач. ім. вірні, -них, мн., рел. Про людей, які неухильно дотримуються догматів якоїсь віри, релігії; правовірні.
Великий тлумачний словник сучасної української мови