галуззя
ГІ́ЛЛЯ́ збірн., ГІЛЛЯ́ЧЧЯ, ГАЛУ́ЗЗЯ, ВІ́ТТЯ, ВІТЬ рідше; ПА́ГІЛЛЯ (тонке). Здоровенний.. дуб розлягся, розширився своїм кострубатим гіллям (М. Коцюбинський); Дерева лежали впоперек дороги, одне на одному, переплітаючись слизьким гілляччям (І. Микитенко); Яр глибокий, схил його засипаний галуззям, торішнім листям (Є. Гуцало); Зашумів буковим віттям прадавній ліс (В. Кучер); Мені здавалось, що й берези Від мене відхиляли віть (Д. Павличко); Порозросталися дерева, пустили багато молодого пагілля (П. Загребельний). — Пор. гі́лка.
Словник синонімів української мови