дзьоб
ДЗЬОБ (покрита рогівкою ротова частина у птахів і деяких тварин), НІС, ДЗЮБ рідше. На хату сів чорногуз і закалатав своїм довгим дзьобом (М. Томчаній); Підібгавши ногу, красувалася чапля, з чорного носа капала вода (Григорій Тютюнник); Роззявить (півень) дзюба і визирається, наче очі йому зараз вискочать (Марко Вовчок).
Словник синонімів української мови