керманич
ВОЖДЬ (ідейний і політичний керівник партії, класу, громадського руху), ЛІ́ДЕР, КЕРМА́НИЧ уроч., ГЕГЕМО́Н книжн. Пролетарські вожді; Особливо запеклою суперечка буває тоді, коли поет — не лише поет, а й політичний діяч, народний вождь (М. Рильський); Лідери політичних партій; Керманич країни.
КЕРМА́НИЧ (той, хто править кермом), КЕРМОВИ́Й, СТЕРНОВИ́Й, СТЕРНИ́ЧИЙ, СТЕРНИ́К заст. (той, хто здійснює керування судном, човном тощо). Був добрий керманич, сто дараб звів і навіть о камінчик не черкнув (Г. Хоткевич); Від нього перепадало всім: і мотористам, і кермовим, і комендорам, і сигнальникам (Д. Ткач); Стерновий скеровує стерном до коси (І. Гончаренко); Від приязного світла маяка у бурю, в лиховісному тумані Міцнішає стерничого рука І ближчають простори пожадані (М. Рильський).
Словник синонімів української мови