корінний
ДОКОРІ́ННИЙ (який стосується основних питань, порушує основи чого-небудь), ГРУНТО́ВНИЙ, КОРІННИ́Й, РАДИКА́ЛЬНИЙ, ГЕНЕРА́ЛЬНИЙ рідше. — Питання про докорінну реконструкцію нашого заводу в принципі вже було розв'язане (Ю. Шовкопляс); Старість — це мудрість, акумульована в багаторічному життєвому досвіді.. Сучасне суспільство піддає цю аксіому ґрунтовному перегляду (з журналу); — Жінка нарешті відчула рівні свої права з чоловіком.. — а це корінним чином змінило її психіку, поведінку (Є. Гуцало); Упоювалися (студенти) блискучими надіями на недалеку, радикальну зміну людських відносин (І. Франко); — У нас незабаром має бути генеральна реорганізація наших їдалень (О. Донченко).
КОРІННИ́Й (про населення певної місцевості, представників якогось середовища тощо), КРО́ВНИЙ розм., СПОКОНВІ́ЧНИЙ, ОДВІ́ЧНИЙ, СПАДКО́ВИЙ рідше. Які б тут не були стовпотворіння, хто б звідки не накочував сюди, а люд був корінний тут, бо коріння в такому ґрунті глибоко сидить (Л. Костенко); Максим Бортняк, кровний хлібороб.., встає до роботи вдосвіта (В. Бабляк); Бойко — споконвічний мешканець Карпат (Мирослав Ірчан); Я бачу, горді велетні, твої синове, — Одвічне плем'я — повстають з безодні (Леся Українка); — І ви киянка? — З діда-прадіда, спадкова.. (Н. Рибак).
Словник синонімів української мови