навар
ВІДВА́Р (рідина, у якій що-небудь варилось), НАВА́Р, ТРУ́НОК, ВИ́ВАР, ЩЕ́РБА заст. Дівчина випила приписану порцію відвару (І. Франко); В темнику стоїть дев'ятиденний навар із вовчого лика (М. Стельмах); (Маруся:) Бабусю, дайте мені привороту!.. (Баба:) ..Ось тобі дві пляшечки: в одній червоний трунок, у другій зелений (М. Старицький); Пила (Горпина) густий нудотний вивар з цибулячого лушпиння (З. Тулуб); (Галя:) Будеш обідати? (Влас:) А що ж там є? (Галя:) Щерба з галушок (М. Кропивницький).
Словник синонімів української мови