натякати
НАТЯКА́ТИ на кого-що, про кого-що і без додатка (говорити натяками, натяками наводити на що-небудь); ЗАКИДА́ТИ про кого-що, розм., ЦІ́ЛИТИ у кого-що, розм., ПОЦІЛЯ́ТИ у кого-що, розм. (маючи на увазі кого-, що-небудь, говорити про це непрямо, натяками). — Док.: натякну́ти, заки́нути. — За нашими даними й він би не проти, — каже директор, знову натякаючи на механіка. — Обоє ще молоді, міцну сім'ю створили б... (О. Гончар); Нишком та скоком-боком таки доступилися дехто з людців та закинули панії про всякі економічні справи (Дніпрова Чайка); Остапчук прекрасно розумів, куди цілить Данилевський. Який секретар райкому не хотів би, щоб строки в нього були справжні (С. Журахович); Барабаш уловив якийсь натяк, до Васюти: — Про кого це? — Васюта пом'явся трохи. Тоді Сашко сам: — Коли б чи не в мене поціля (А. Головко).
Словник синонімів української мови