Словник синонімів української мови

небокрай

ГОРИЗО́НТ (видимий на відкритій місцевості простір), О́БРІЙ, КРУГОВИ́Д, О́ВИД рідше, ВИДНОКО́ЛО (ВИНОКО́ЛО рідше) поет., ВИДНОКРА́Й поет., ВИДНОКРУ́Г поет., ВИДНОКІ́Л поет., КРУГОГЛЯ́Д рідше, КРУГОЗІ́Р рідше; НЕБОСХИ́Л, КРАЙНЕ́БО, НЕБОКРА́Й (прилегла до землі частина небесного простору). Ліворуч на горизонті видно силует металургійного заводу і зруйноване селище (Ю. Яновський); На обрії зажовтіла земля, а потім під імлистою горою виринув чужий порт (В. Кучер); — Чи ви любите гуляти.. та любуватися круговидом (І. Нечуй-Левицький); На широкому овиді зникали береги Америки (Мирослав Ірчан); Синь небесна виднокола Снігом сіє (А. Малишко); Нічної мли Розлилось вино по виноколі (М. Рильський); Голуба далина виднокраю наче в казці встає, наче в сні (Л. Первомайський); Горленко замислено оглянула виднокруг (П. Панч); Довкола покоси вогонь попелив, гармати змагалися з небом самим і весь виднокіл, як туман, застелив дим (С. Голованівський); — Я — зір будив — обводив кругогляд І відчував крізь димку нерухому, Як обсипався дах княжого дому (М. Зеров); Який чудовий кругозір І даль яка барвиста! (М. Шеремет); На сході тільки-тільки починав жевріти небосхил (А. Головко); Від перешийка і до самого крайнеба — степи і степи (О. Гончар); Ще одгора на небокраї, де промінь дня останній зник, а вже з-за мурів виглядає золоторогий молодик (В. Сосюра).

НЕ́БО (видимий над поверхнею землі повітряний простір у формі купола), НЕБЕСА́ мн., поет., НЕБОЗВІ́Д, НЕБОКРА́Й поет., НЕБОСХИ́Л поет., НЕБОВИ́Д поет.; ТВЕРДІ́НЬ книжн., уроч., ТВЕРДЬ книжн., уроч. (перев. з означенням небесна). Де не взялась на небі чорна хмара, І блискавка, і дощ (Л. Глібов); Літа орел, літа сизий Попід небесами (Т. Шевченко); Настала ніч. Місяця ще не було.., й зірок не знати було на темному небозводі (Ю. Опільський); Сонце пливло по небокраю (А. Хижняк); Високо над лісом, на небосхилі між зорями, виринув місяць уповні (О. Кобилянська); Загуркотіла твердінь, блискавками мигоче рясними (М. Зеров); Вогонь злетів В небесну твердь, що кам'яніла над землею (Л. Первомайський).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. небокрай — небокра́й іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. небокрай — Небосхил, ОБРІЙ, крайнебо; (намет неба) небесний намет, НЕБО.  Словник синонімів Караванського
  3. небокрай — див. обрій  Словник синонімів Вусика
  4. небокрай — -ю, ч. 1》 Частина неба над лінією горизонту; обрій. 2》 поет. Те саме, що небо 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. небокрай — НЕБОКРА́Й, ю, ч. 1. Частина неба над лінією горизонту; обрій. За темним лісом червоною загравою спалахнув небокрай (Д. Ткач); Уже сонце до небокраю хилиться (С. Олійник). 2. поет. Те саме, що не́бо...  Словник української мови у 20 томах
  6. небокрай — НЕБОКРА́Й, ю, ч. 1. Частина неба над лінією горизонту; обрій. За темним лісом червоною загравою спалахнув небокрай (Ткач, Крута хвиля, 1956, 63); Уже сонце до небокраю хилиться (С. Ол., З книги життя, 1968, 101). 2. поет. Те саме, що не́бо...  Словник української мови в 11 томах