обважнілий
ОБВАЖНІ́ЛИЙ (який збільшився у вазі; який обвис під вагою чого-небудь; який став неповоротким, втратив здатність легко рухатися від додаткової ваги, втоми, болю і т. ін.), ЗВАЖНІ́ЛИЙ, ОТЯЖІ́ЛИЙ рідше. Птахи, обважнілі за літо, спускаються тут цілими табунами, щоб.. перед відлітом у вирій перепочити на плавневих.. озерах (О. Гончар); Червоними кетягами красувались обважнілі віти горобини (А. Шиян); І довго ще стояла (мати) біля воріт — строга, зосереджена, мовчазна. Тільки руку зважнілу піднімала вгору, знову і знову помахувала нею (І. Рябокляч); Веселка спадає дівчатам під ноги, Вмиває росою зважнілі сади (М. Стельмах); Він.. був маломовний, отяжілий і сумовитий (І. Франко).
Словник синонімів української мови