обірваний

КРУТИ́Й (про схил, берег — майже вертикальний), СТРІМКИ́Й, СТРІМЧА́СТИЙ, ПРЯМОВИ́СНИЙ, ПРОСТОВИ́СНИЙ розм., ПРИ́КРИЙ заст.; УРВИ́СТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВЧАСТИЙ, ОБІ́РВАНИЙ (внаслідок обвалу); КРУТОБО́КИЙ (який має майже вертикальні схили з різних боків). Круті схили вигиналися то вправо, то вліво, то пологими, то стрімкими западинами (І. Цюпа); Стрімчаста скеля постала над кручею (С. Журахович); Ніна проводила човен біля самого каменя. Він спускався в море, як прямовисна важка стіна (В. Собко); Вони (сарни).. сковзали по простовисних схилах (Ю. Смолич); Герман не вийшов, а майже вибіг на горб, хоч сей був досить прикрий (І. Франко); Користуючись темрявою, спішений загін хазарів.. переплив на обривистий протилежний берег (Д. Міщенко); Світило сонце на зелені вали води, на буруни.. й на обривчасту високу скелю (Ю. Яновський); На стрімкій, обірваній скелі.. не так легко злізти в долину (І. Франко); Зрідка назустріч закоханим випливали невеличкі пагорби — степові крутобокі могили (І. Муратов).

ОБІ́ДРАНИЙ (одягнений у поношений, убогий одяг), ОБІ́РВАНИЙ, ОБДЕРТИЙ, ОБША́РПАНИЙ (ОША́РПАНИЙ розм.), ОБТРІ́ПАНИЙ розм., ОБШМА́ТАНИЙ розм., ОБШМАТО́ВАНИЙ розм., ГОЛОДРА́НИЙ розм. рідше, ГОЛОРЕ́БРИЙ розм. рідше, ГОЛОДРА́БИЙ діал., ЦУНДРА́ВИЙ діал. Недавно були тут фашисти, ..Проходять обідрані діти, худенькі, як місяць, бліді (В. Сосюра); На майдані викрики команд. Сіра обірвана різноманітна юрба, чоловік п'ятсот, вишикувалась квадратом (Григорій Тютюнник); Семерко дітей усякої масті, але однаково обдертих і без шапок хлипали та заводили на всі голоси (Дніпрова Чайка); В ту саму мить із усіх боків станції з криком і свистом біжать такі самі обтріпані, брудні хлопчаки (Л. Первомайський); Підійшов ближче — так, Мирон. Обшматаний, худий, і на жовтому обличчі самі великі очі в синяках (А. Головко); Христя глянула в вікно. — От і Чіпка йде... Грицько й собі глянув. — Та й обірваний та обшматований який, Господи! (Панас Мирний); Купи повсталих наймитів з панських маєтків разом з біднотою голодраною відривалися від Григорія Лободи.. і розходилися по селах (І. Ле); Потрапив (Гаврило) до міста. Там було багато цундравих бідаків (казка).

Значення в інших словниках

1. обірваний — обі́рваний 1 дієприкметник від: обірва́ти обі́рваний 2 прикметник обшарпаний; незакінчений; прямовисний, обривистий — діал.  Орфографічний словник української мови
2. обірваний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обірвати 1-3). || обірвано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Одягнений у старий подертий одяг; обшарпаний. 3》 у знач. прикм. Перерваний, незакінчений (про слово, фразу тощо). 4》 у знач. прикм. Дуже крутий, прямовисний; обривистий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обірваний — Обдертий, подертий, роздертий, пошматований, розшматований, дрантивий, дірявий, лахманий, хаботній, хламітний, див. порваний  Словник чужослів Павло Штепа
4. обірваний — ОБІ́РВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обірва́ти 1–3. Шматок обірваного вітром, вилинялого, мерзлого кумачу шкрябав об фанерну колону арки (А. Хорунжий); Одна по одній з'являлися звичні клопітні думки, вночі обірвані сном (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. обірваний — Обі́рваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. обірваний — ОБІ́РВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обірва́ти 1-3. Іду, під моїми ногами Обірваний лист шелестить (Шпорта, Вибр., 1958, 329); Шматок обірваного вітром, вилинялого, мерзлого кумачу шкрябав об фанерну колону арки (Хор., Незакінч.  Словник української мови в 11 томах