обірваний
обі́рваний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обірвати 1-3).
|| обірвано, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Одягнений у старий подертий одяг; обшарпаний.
3》 у знач. прикм. Перерваний, незакінчений (про слово, фразу тощо).
4》 у знач. прикм. Дуже крутий, прямовисний; обривистий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови