Словник синонімів української мови

окіл

I. ОКО́ЛИЦЯ (місцевість, що прилягає до чого-небудь, оточує щось), ОКРУ́ГА, ОКРУГ рідше, КРУЖИНА́ рідко, ОКІ́Л розм., ОКО́ЛІЯ заст., О́КОЛО діал. Здобувши Богородчанську фортецю.., 1744 р. Олекса Довбуш із своїм загоном переходить у гірські околиці (з журналу); Він (батько І. Франка) мав велику повагу не тільки в своїм селі, але й широко в окрузі (І. Франко); Ходили недобрі чутки.. Нібито в місті поз'їздилися з усього округу дідичі й усе раду радять (А. Головко); Зелений гай, пахуче поле В тюрмі приснилися мені, — І луг широкий, наче море, І тихий сум по кружині (пісня); І довго, довго на увесь окіл, На світ увесь щасливо клекотять (лелеки) (І. Вирган); — Красота така (пекарня), — на всю околію (Марко Вовчок); — Гуцул — богатир, на все около. Найславніший з давніх літ керманич (І. Франко). — Пор. I. передмі́стя.

О́КРУГ (частина держави, що виділяється в окрему територіальну одиницю з адміністративно-політичною, господарською та ін. метою), ОКРУ́ГА рідше, ОКІ́Л заст., ЦИ́РКУЛ діал. Визначено межі округів і менших районів, які мають свої характерні особливості (з газети); В нашій окрузі відбудуться вибори від земельних власників (Панас Мирний); Були то селяни в строю, який носять бойки стрийського і станіславського околу (І. Франко); А був він (комісар) у циркулі сила (І. Франко).

НАВКО́ЛО присл., ДОВКО́ЛА, КРУГО́М, НАВКРУГИ́, НАВКРУ́Г, ДООКО́ЛА, ДООКІ́Л розм., ОКРУ́Г розм., ОКРУГИ́ розм., ЗОКО́ЛА розм., ВКО́ЛО рідше, ДОВКІ́Л рідше, НАВКІ́Л рідше, НАОКО́ЛО рідше, НАОКІ́Л рідше, НАО́КРУ́Г рідше, НАОКРУГИ́ рідко, ОКІ́Л рідше. Поглянув моряк навколо, народу він низько вклонився (М. Нагнибіда); Довкола ні душі, навіть не віриться, що це так далеко звідси гримить війна... (С. Голованівський); Мовчать церкви, мовчить базар, і лиш кричать кругом плакати... (В. Сосюра); Навкруги степ буде, і води сяючі, і небо в багряних вітрилах заходу... (О. Гончар); Зима навкруг... (Б. Грінченко); Доокола дві тисячі літ кипить життя, все змінилося (Г. Хоткевич); Спека ще не сковує рук, ще не розіллялася доокіл (Є. Гуцало); Небо округ здіймалось вгору блакитними вежами (Ю. Яновський); Галя покинула полоти й оглянулася округи (Марко Вовчок); Хтось крикнув: — Пали! — І тріскіт розлігся зокола (М. Старицький); Де не глянь — окіл розорана даль димками вирина (М. Рудь).

НАВКО́ЛО прийм., ДОВКО́ЛА, КРУГО́М, НАВКРУ́Г, НАВКРУГИ́, КРУГ розм., ОКРУ́Г розм., ОКРУГИ́ розм., ВКО́ЛО рідше, ДОВКІ́Л рідше, ОКІ́Л рідше. — Придивіться-но: навколо нас самі пташині гнізда (З. Тулуб); Як метелик навколо світла, закружляв Кузьма довкола скаліченого деревця (М. Стельмах); Це буде там, де залізниця біжить, дзвенить кругом села (В. Сосюра); В головному мурі 80 крамниць, а навкруги майдану — їм я і лік погубив... (І. Нечуй-Левицький); Я на старім кладовищі лежала, тиша могильна круг мене співала (Леся Українка); Округ нього (Чубенка) ліс порипував, як снасть (Ю. Яновський); Він бачив округи себе лихо, а не міг тому лихові запобігти (Б. Грінченко); Цвірінчали горобці, дружно, стайно метушилися окіл подвір'я в старих грушах (Ю. Смолич).

СЕРЕДО́ВИЩЕ (соціально-побутові умови, в яких проходить життя людини; ті, хто оточують людину в її житті), ОТО́ЧЕННЯ, КО́ЛО, СФЕ́РА, СВІТ, ОКІ́Л рідше, ОСЕРЕ́ДОК рідше, О́БШАР рідше. Треба уважно вивчати носіїв фольклору та їхнє середовище (М. Рильський); Селянське середовище; Робітниче середовище; Суспільне оточення; Людське ставлення підіймає дух і дає силу рукам. Товариське оточення, безкорислива мета (Ю. Яновський); Буржуазні сфери; Літературні сфери; Все частіше поверталося до поета почуття розпачу від думки, що він довічно відкинутий усім світом (З. Тулуб); Я брав навмисне "об'єктивні" теми, ніби з історії, або з чужого мені соціального осередку (Леся Українка).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. окіл — Округа (колишня більша адміністративна одиниця в Австрії) [IV]  Словник з творів Івана Франка
  2. окіл — окі́л 1 іменник чоловічого роду околиця окі́л 2 прислівник навкруги незмінювана словникова одиниця рідко окі́л 3 прийменник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  3. окіл — Околиця; Р. оточення, товариство; Г. ІСТ. округа.  Словник синонімів Караванського
  4. окіл — I околу, ч. 1》 розм. Навколишня місцевість; околиця. Окіл точки мат. — будь-яка відкрита множина, елементом якої є дана точка; одне з основних понять у топології. 2》 рідко. Оточення, товариство. 3》 діал. Постава, зовнішній вигляд. 4》 іст., зах. Округ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. окіл — ОКІ́Л¹, око́лу, ч. 1. розм. Навколишня місцевість; околиця. Не сумуй, що листя Сиплеться додолу: Знов зазеленіє По всьому околу (П. Грабовський); З розмов, з чуток, з усіх ознак Дізнався посланий козак, Що вирядив на цей окіл Свої роз'їзди Радзівілл (М.  Словник української мови у 20 томах
  6. окіл — Окі́л, око́лу, -лові, в -лі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. окіл — ОКІ́Л¹, око́лу, ч. 1. розм. Навколишня місцевість; околиця. Не сумуй, що листя Сиплеться додолу: Знов зазеленіє По всьому околу (Граб.  Словник української мови в 11 томах
  8. окіл — Окіл, око́лу м. Окрестность, окружность. На увесь окіл є один чинбарь. О. 1862. І. 53. На ввесь окіл гукав. Греб. 361.  Словник української мови Грінченка