пахучий

ЗАПАШНИ́Й (який має приємний запах), ДУХМЯ́НИЙ, АРОМА́ТНИЙ, ПАХУ́ЩИЙ розм., ЗАПАХУ́ЩИЙ розм., ПАШИ́СТИЙ розм., ПАХУ́ЧИЙ розм., ЗАПАШИ́СТИЙ розм., БЛАГОУХА́ННИЙ книжн., поет., ПАХКИ́Й рідко, ДУХОВИ́ТИЙ рідко. Весна запашною травою і цвітом нас кличе в луги (О. Ющенко); П'янкий і духмяний полудень завис над лугами (М. Стельмах); З-під лопат золотистим розсипом злітала вгору духмяна, пахуща пшениця (С. Журахович); Яків знайшов суницю, червону, ароматну (А. Шиян); Запахуща квітка гарна Розцвілась на весь садок (П. Грабовський); Квіти клоняться пашисті (М. Рильський); Троянди пахучі п'янкіше запахнуть (М. Рильський); Сонце розлилося, і сама ти вже ніби розчиняєшся в солодкій млості природи, в її запашистих медах... (О. Гончар); Коли ще сплять вітри в лугах благоуханних, на квіти, на траву крізь сльози я дивлюсь (В. Сосюра); Пахким холодним ароматом любисток з м'ятою змагавсь (І. Гончаренко).

ПАХУ́ЧИЙ (наділений сильним запахом), ПАХУ́ЩИЙ розм., ПАХКИ́Й рідше. Мар'ян виломлює з кільця шматок пахучої зморшкуватої ковбаси (М. Стельмах); (Мотрона (понюхала його мило. Обернулась до Никандра):) А пахуще ж яке! (М. Куліш); Підчаший ллє у піалу вино, Пахке, прозоре (В. Мисик).

Значення в інших словниках

1. пахучий — паху́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. пахучий — Пахкий, пахущий, пахнючий, пахнющий, пашистий, АРОМАТНИЙ; напахчений.  Словник синонімів Караванського
3. пахучий — Ароматичний, ароматний, дурманний, духмяний, духмянистий, духовитий, запахучий, запахущий, запашистий, запашний, запашущий, надушений, наодеколонений, напахчений, пахкий, пахущий, пашистий, перепахчений, підпахчений, припахчений, пряний Фразеологічні синоніми: так і пахкає; так і пашить  Словник синонімів Вусика
4. пахучий — -а, -е. Який має, видає сильний запах. || Який виділяє аромат; запашний. || Просякнутий свіжістю, приємними запахами і т. ін. || Напахчений парфумами або насичений взагалі чим-небудь запашним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. пахучий — Духмяний, духовитий, пашний, запашний, див. ароматний, парфюм  Словник чужослів Павло Штепа
6. пахучий — ПАХУ́ЧИЙ, а, е. Який має, видає сильний запах. Пахучі соснові стружки закрученими стьожками вискакували з-під гострого леза (О. Донченко); Дівчата палили торішнє бур'яниння [бур'ян], і пахучий димок слався степом (Григорій Тютюнник)...  Словник української мови у 20 томах
7. пахучий — Паху́чий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. пахучий — ПАХУ́ЧИЙ, а, е. Який має, видає сильний запах. Пахучі соснові стружки закрученими стьожками вискакували з-під гострого леза (Донч., Перемога.., 1949, 11); Дівчата палили торішнє бур’яниння, і пахучий димок слався степом (Тют.  Словник української мови в 11 томах
9. пахучий — Пахучий, пахущий, -а, -е Душистый. Хай ваша душка буде між солодкими медами, перед пахучими ладанами. Ном. № 4573. Чебрець — зілля пахуще. Полт. у. Пахуще, як м'ята. Ном.  Словник української мови Грінченка