пахучий
паху́чий
-а, -е.
Який має, видає сильний запах.
|| Який виділяє аромат; запашний.
|| Просякнутий свіжістю, приємними запахами і т. ін.
|| Напахчений парфумами або насичений взагалі чим-небудь запашним.
|| Який приємним запахом викликає бажання їсти, пити (про наїдки, напої).
Пахуча трава — рід рослин родини злакових, містить пахучу речовину кумарин.
Великий тлумачний словник сучасної української мови