подорожник

I. ПОДОРО́ЖНИК (трав'яниста лікарська рослина), БА́БКА діал., РА́ННИК діал., ПОРІ́ЗНИК діал., ПОРА́ННИК діал., ПРИДОРО́ЖНИК діал. Широколистий подорожник й оксамитовий шпориш наче силкувались вкрить всю дорогу (І. Нечуй-Левицький); (Марина:) Ідіть лиш у поле та нарвіть бабок (М. Кропивницький); Гоїв його Герасим Савчук — ото був превеликий знахар! Зараз до ран ранника поприкладав ..Ну й за тиждень він здоровий був (Б. Грінченко).

МАНДРІ́ВНИ́К (той, хто мандрує, подорожує), МАНДРІВЕ́ЦЬ, ПОДОРО́ЖНІЙ, ПОДОРОЖА́НИН, ПОДОРО́ЖНИК розм., ОБХОДИ́СВІТ розм., СТРА́ННИК заст., ВОЯЖЕ́Р заст. ірон., ПІЛІГРИ́М книжн. заст., ВАНДРІ́ВНИ́К діал., ВАНДРІ́ВЕЦЬ діал. Благословенні ви, сліди, Не змиті вічності дощами, Мандрівника Сковороди З припорошілими саквами (М. Рильський); -. Хто ти? — додав молодший. — Я мандрівник, — сказав подорожній (Н. Рибак); Ходіння по розпеченому брукові, незвичайний шум і гам швидко стомили подорожан (С. Добровольський); Подорожники, котрі величаються, що були в тих краях (на півночі), розказують.. чудні речі (Лесь Мартович); Фантастичні картини дороги чарували серця вічних пілігримів, мрійників, сумовитих бурлак (Т. Масенко); Швидко біжать легкі саночки, як тільки можна швидко, — але якою тихою здається та їзда молоденькому вандрівникові (Леся Українка); І був сей вид для вандрівця німого Мов грім небесний (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. подорожник — подоро́жник 1 іменник чоловічого роду рослина подоро́жник 2 іменник чоловічого роду, істота мандрівник рідко подоро́жник 3 іменник чоловічого роду, істота птах  Орфографічний словник української мови
2. подорожник — I -а. Придорожна рослина з прикореневими листками та з безлистим стеблом і дрібними квітами. Широколистий подорожник й оксамитовий шпориш наче силкувались вкрить всю дорогу (І.  Літературне слововживання
3. подорожник — I -а, ч. Придорожній бур'ян звичайно з прикореневими листками та з безлистим стеблом і дрібними квітками, зібраними в колос; використовується в народній медицині. Сніговий подорожник — невеликий північний птах ряду горобиних. II -а, ч., рідко. Те саме, що подорожанин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. подорожник — Подоро́жник, -ка (подорожнього) і -ку (рослини); -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. подорожник — ПОДОРО́ЖНИК¹, а, ч. Придорожній бур'ян звичайно з прикореневими листками та з безлистим стеблом і дрібними квітками, зібраними в колос; використовується в народній медицині.  Словник української мови у 20 томах
6. подорожник — Поширена на всій земній кулі трав'яниста рослина; бур'ян; листки п. вел. і п. ланцетолистого мають лікувальні властивості.  Універсальний словник-енциклопедія
7. подорожник — ПОДОРО́ЖНИК¹, а, ч. (Рlantago L.). Придорожній бур’ян звичайно з прикореневими листками та з безлистим стеблом і дрібними квітками, зібраними в колос; використовується в народній медицині.  Словник української мови в 11 томах
8. подорожник — Подоро́жник, -ка м. 1) раст. а) Plantago major L. ЗЮЗО. І. 131. б) Plantago lanceolata L. О. 1861. І. 206. в) Plantago media. Шух. І. 22. г) Polycnemum arvense. Вх. Пч. І. 12. г) Polygonum aviculare. Лв. 100. 2) Дорожныя записки, записки путешествующаго. О. 1861. VIII. 92.  Словник української мови Грінченка