полоти
ПОЛО́ТИ (очищати поле, город і т. ін. від бур'янів), ПРОПО́ЛЮВАТИ, ВИПО́ЛЮВАТИ. — Док.: пополо́ти, прополо́ти, ви́полоти. Дарку посилали й саму в двір до легшої роботи: квіток полоти, кревавник для індиків збирати (Леся Українка); Одного ранку, коли ми з паном Казимиром прополювали кукурудзу, до нас підбігла Стася (І. Муратов); Трава росте так буйно, що її не встигають виполювати між кущами кофейного дерева (Ю. Яновський). — Пор. сапа́ти.
САПА́ТИ (знищувати бур'ян і підпушувати ґрунт сапою), САПУВА́ТИ, ПРОСА́ПУВАТИ, ШАРУВА́ТИ, ПРОШАРО́ВУВАТИ (між рядками посіву); ЦЮ́КАТИ розм. (перев. не на повну силу); ПІДСА́ПУВАТИ (зрубувати бур'ян навколо рослини). — Док.: просапа́ти, посапа́ти, прошарува́ти, підсапа́ти. Олександра пильно сапала буряки (М. Коцюбинський); — Тітко, що воно за крик? — турботно прислухалась Оксана, кинувши сапувати (С. Васильченко); І посіяли всі (ланки) в один строк.. А вже шарували, проривали й підполювали кожна окремо (В. Кучер); — Вони, правда, нездужають, а сапачкою цюкать можуть (К. Гордієнко). — Пор. поло́ти.
Словник синонімів української мови