посуха

ПОСУ́ХА (брак дощу влітку; суха, жарка погода), ЗАСУ́ХА, СУХО́ТА розм., СУ́ША (СУШ) розм., БЕЗДОЩІВ'Я розм. Спека та посуха того літа Мертвили поле і серця в'ялили (М. Рильський); Дощу нема, сонечко припіка, по дорозі аж пил від засухи... (Г. Квітка-Основ'яненко); Яка не довга сухота у літі, а раз таки їй дощ учинить край! (В. Королович); Стояла літня суша. Болото й мочарі таки добре висохли (І. Нечуй-Левицький); Щось назрівало — це відчували всі, як в бездощів'я по ломоті в кістках відчувають прихід грози (В. Земляк).

Значення в інших словниках

1. посуха — посу́ха іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. посуха — Засуха, бездощів'я, жм. суша, суш.  Словник синонімів Караванського
3. посуха — Бездощів'я, засуха, суш, суша  Словник синонімів Вусика
4. посуха — [поусуха] -хие, д. і м. -ус'і  Орфоепічний словник української мови
5. посуха — -и, ж. Брак дощу влітку, що призводить до висихання ґрунту і загибелі рослинності; засуха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. посуха — ПОСУ́ХА, и, ж. Брак дощу влітку, що призводить до висихання ґрунту і загибелі рослинності; засуха. Погода змінилась, настала посуха, земля висохла так, що під ногами дзвеніла (М.  Словник української мови у 20 томах
7. посуха — Довготривалий перiод нестачi або вiдсутностi опадiв, переважно влітку; п. виникає найчастiше у степових або напiвпустельних районах (напр., у Сахель в Африцi); трапляється також в Українi.  Універсальний словник-енциклопедія
8. посуха — Посу́ха, -хи, -сі; -су́хи, -су́х  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. посуха — ПОСУ́ХА, и, ж. Брак дощу влітку, що призводить до висихання грунту і загибелі рослинності; засуха. Погода змінилась, настала посуха, земля висохла так, що під ногами дзвеніла (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
10. посуха — Посуха, -хи ж. Засуха. Вихор бува під посуху. Чуб. І. 35.  Словник української мови Грінченка