прихильник
ПОСЛІДО́ВНИК (той, хто наслідує когось, щось, іде за чиїмсь прикладом), ПРОДО́ВЖУВАЧ, НАСЛІ́ДУВАЧ, ПРИБІ́ЧНИК, ПРИХИ́ЛЬНИК, АПО́СТОЛ книжн., АДЕ́ПТ книжн.; НАСТУ́ПНИК, У́ЧЕНЬ, ВИХОВА́НЕЦЬ, ВИ́УЧЕНИК, СПАДКОЄ́МЕЦЬ (той, хто сприйняв погляди, учення тощо якоїсь людини чи організації). Він не працював, як звик вечорами, не читав, не писав листів своїм послідовникам, розкиданим по цілому світу (О. Довженко); Тарас виступив продовжувачем знаменитих українських кобзарів-бандуристів (П. Колесник); Шевченко рисував у своїх віршах дійсно картини, на яких бачиш рух.., тимчасом як у його наслідувачів бачиш саму номенклатуру (М. Драгоманов); Дивне диво виходить: люди, що вважають, ніби принесли вони в мистецтво, в поезію нове слово, раптом, непомітно для себе, стають на позиції прибічників моди (М. Рильський); Молодий княжич був щирим прихильником "нової віри" (М. Грушевський); — Думка про права і суспільну працю жінки зглядно ще нова і мало розповсюджена навіть між самими жінками, то й потребує гарячих апостолів.. і адептів (І. Франко); Д. Василь Стефаник з більшою рацією, ніж д. Кобилянська, може вважатися наступником Федьковича (Леся Українка); — Не смію бути докучливим, пане професор, але в мені ви маєте найщирішого друга. Я — ваш палкий учень (О. Донченко); Білосніжний корабель його і зараз десь в експедиції. На цей раз судно повів колишній Дорошенків старпом, його вихованець (О. Гончар); — Ми спадкоємці славетних справ, високих, мудрих звершень (Вас. Шевчук).
ПРИХИ́ЛЬНИК (той, хто підтримує, захищає, схвалює кого-, що-небудь, стоїть на чиємусь боці), ПРИБІ́ЧНИК рідше, ПРИХИ́ЛЕЦЬ заст.; ПОБО́РНИК, РЕВНИ́ТЕЛЬ книжн., ЛИ́ЦАР уроч., поет., ПАЛАДИ́Н уроч., поет., ОБО́ЖНЮВАЧ розм. (особливо щирий, завзятий прихильник); ПРОЗЕЛІ́Т книжн. (звичайно новий, недавній). (Штольц:) Ваша лаборантка рекомендувала мені вас як прихильника авіації (І. Микитенко); Кореспонденти, недавні прибічники,.. з обуренням ганьбили зрадника (І. Франко); — Подякуй од мене у Варшаві панам, моїм щирим прихильцям, котрі встоювали за мене, — сказав Єремія (І. Нечуй-Левицький); Дід Влас в одну мить налився холодною рішучістю і знову став.. непримиренним поборником своєї правди (Д. Бедзик); Ревнителі церкви несуть образи, гаптовані сріблом-злотом, бісером чудової оздоби (О. Довженко); Згадалося знову Баглаєві товариство, біля чийого вогнища щойно оце сидів,- совісні люди, такі стають лицарями праці й життя (О. Гончар); Сміючись, вона там ходить. А за нею вслід — веселий Гурт заклятих паладинів (переклад Лесі Українки); Антін суворо насупив брови. Всі ті почуття, що нахлинули було, щезли, залишилось одне роздратування, що завжди виникало в розмовах з обожнювачами гуцульської романтики (Р. Іваничук); Він зробив висновок, що історію цивілізації слід поділити на три епохи: кам'яну, бронзову і залізну. Цю свою теорію Томсен проповідував із запалом прозеліта (з журналу). — Пор. борець, шанува́льник.
ШАНУВА́ЛЬНИК (той, хто виявляє шану до когось, чогось, схиляється перед ким-, чим-небудь), ЦІНУВА́ЛЬНИК, ЦІНИ́ТЕЛЬ рідше, ЗВЕЛИ́ЧНИК, ЛЮБИ́ТЕЛЬ тільки чого, ПОКЛО́ННИК заст. — Дуже приємно познайомитись! Я пристрасний шанувальник вашого детективного таланту! (А. Крижанівський); Похвалившись новими образами, Прокопович був дуже радий, що знайшов доброго цінувальника, котрий втямив високе.. малярство (І. Нечуй-Левицький); Михайло Федорович Комаров був пристрасним цінителем старовини (М. Олійник); — Я став членом її (цариці) прибічної сторожі, довіреним воротарем, безумно закоханим звеличником, дорадником (Юліан Опільський); Я взагалі не великий любитель музики, але деякі штуки роблять на мене потрясаюче вражіння (І. Франко); Я, як прихильник української літератури й гарячий поклонник Вашого таланту, — позволю й собі прилучитися до прохання Спілки — щоб Ви дозволили видати в Галичині Ваші твори (М. Коцюбинський). — Пор. прихи́льник.
Словник синонімів української мови