протиріччя

СУПЕРЕ́ЧНІСТЬ (спірне питання; становище, при якому що-небудь одне виключає інше), СУПЕРЕ́ЧЛИВІСТЬ, ПРОТИРІ́ЧЧЯ, РОЗБІ́ЖНІСТЬ, КОНТРОВЕ́РЗА, ПРОТИВЕ́НСТВО заст.; НЕЗГІ́ДНІСТЬ, НЕЗЛА́ГОДЖЕНІСТЬ, НЕУЗГО́ДЖЕНІСТЬ (в оцінках, поглядах); АНТАГОНІ́ЗМ, ПРОТИСТОЯ́ННЯ (непримиренна суперечність). — Екологічні проблеми.. виникають там, де господарські інтереси людини входять у суперечність із законами природи (з журналу); — Дипломати намагаються якось розв'язати, відсунути хоч на деякий час протиріччя, але вся країна вже відчуває початок жахливої бійні (О. Донченко); Ця повна розбіжність думок (сестри і брата) потішала його (В. Собко); Протистояння політичних партій.

Значення в інших словниках

1. протиріччя — протирі́ччя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. протиріччя — [протиер’іч':а] -ч':а, р. мн. -р'іч  Орфоепічний словник української мови
3. протиріччя — -я, с. Те саме, що суперечність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. протиріччя — Суперечність, противенство  Словник чужослів Павло Штепа
5. протиріччя — ПРОТИРІ́ЧЧЯ, я, с. Те саме, що супере́чність. – Ще мчать десь дипкур'єри з важливими паперами, і дипломати намагаються якось розв'язати, відсунути хоч на деякий час протиріччя, але вся країна вже відчуває початок жахливої бійні (О.  Словник української мови у 20 томах