пустота

ПУ́СТОЩІ мн. (вчинок, вчинки для розваги, веселощів), БА́ЛОЩІ мн., ЖИРУВА́ННЯ підсил., БАЛОВСТВО́ розм., ДУР розм., ШАЛАПУ́ТСТВО розм., ПУСТО́ТА заст. Останнім часом усі пустощі й витівки товариша стали Юркові нецікавими (О. Донченко); Та й цю дочку, Одарку, якось не догледів: за балощами дитячими випорснула з-під батьківського впливу (І. Ле); Це повторювання одного слова, цей сміх бриніли так, немов її тішив оцей нешкідливий дитячий дур (Марко Вовчок); Завзяті молодики-підмайстри підпалили ще й барильце з шевським варом — не так для освітлення, як з юнацького шалапутства (Ю. Смолич); Отой непосидючий найменший.. мучив мене своїми невпинними пустотами (А. Кримський). — Пор. гра, розва́га.

ПОРОЖНЕ́ЧА (порожній, нічим не заповнений простір; порожнє місце всередині чого-небудь), ПОРОЖНИ́НА, ПОРОЖНЯВА, ВА́КУУМ, ПОРОЖНЯ́ розм.; ПУСТОТА́ спец. (всередині чого-небудь суцільного). Ще раз передивися торбу, небоженьку. І ти починаєш порпатися в її порожнечі, ..залазити рукою в усі відділи, підвідділи, секції, кишені (Ю. Андрухович); Прислухавшись, показав (Сашко) рукою на біломуру дзвіницю з чорними порожнинами вікон (Л. Юхвід); З неба сіялась густа мжичка, і вони поховалися під дашок клуні. В її порожняві посвистував вітер (Н. Рибак); — Ціолковський ..пише про таких ефірних істот, котрі живляться лише світлом... живуть навіть у вакуумі... (О. Бердник); Ці частини обидві — тіла і порожня — мають одмінну і навіть цілком протилежну природу (переклад М. Зерова); Про Борщівські печери пишуться дисертації, їх згадують серед найбільших карстових пустот на земній кулі (з газети).

Значення в інших словниках

1. пустота — (незаповнене місце) порожнина, порожнеча, порожнява, книжн. вакуум.  Словник синонімів Полюги
2. пустота — пусто́та іменник жіночого роду пустощі, витівки рідко пустота́ іменник жіночого роду порожнеча, порожнява * Але: дві, три, чотири пустоти́  Орфографічний словник української мови
3. пустота — ПОРОЖНЕЧА; Р. порожнина; тлк. ПУСТоТА, ПУСТОЩІ.  Словник синонімів Караванського
4. пустота — I пустот`а-и, ж. 1》 Якість і властивість за знач. пустий 1-4). || Відсутність людей де-небудь. 2》 Нічим не заповнений простір. 3》 спец. Порожнина всередині чого-небудь суцільного. II пуст`ота-и, ж., заст. Пустощі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. пустота — 1. порожнеча, порожнява, порожнина, порожня, порожність, порожнистість, див. пустий, пустка, пустир, пустопорожній, спустошення 2. це дитячі пустощі  Словник чужослів Павло Штепа
6. пустота — ПУСТО́ТА, и, ж., заст. Пустощі. – А на вулиці що я забула? Іграшки та пустота, та, гляди, станеться, хоч і не зо мною, хоч і аби з ким, яка причина (Г. Квітка-Основ'яненко). ПУСТОТА́, и́, ж. 1. Якість і властивість за знач. пусти́й 1–4.  Словник української мови у 20 томах
7. пустота — Пусто́та, -ти ж. 1) Шалость, проказы. Ото вже пустоти робе. Черк. у. 2) соб. Шалуны. Дожидають мої голуб'ята. Оце як побачуть, з ніг мене звалять, тая пустота. МВ. (О. 1862. І. 82). Пустує цілий день моя оця пустота.  Словник української мови Грінченка