стрільба
I. СТРІЛЬБА, СТРІЛЯНИНА, ПАЛЬБА́ розм.; КАНОНА́ДА (з гармат); О́БСТРІЛ (прицільна стрільба). Стрільба чулася кругом, то ближча, то віддаленіша (О. Гончар); Земля.. немов репалася від пекельної пальби з численних батарей ворога (І. Ле).
ПИЩА́ЛЬ іст., ОРГА́НКА, СТРІЛЬБА́ діал. Лагодили (козаки) пищалі й гаківниці, панцири й кольчуги (О. Ільченко); Загриміли гармати, затріщали органки (П. Панч); А бідний бойко Сень Гандюк Стрільби не мав, хіба лиш лук (І. Франко).
Словник синонімів української мови