тулуб
ТУ́ЛУБ (тіло людини або тварини без голови й кінцівок), КО́РПУС, ТОРС, ТІ́ЛО, СТАН (людини). Чорний приношений кожух охляп звисав на його кремезному й дужому тулубі (Г. Косинка); Костецький засміявся несподівано дзвінко, одхиляючись усім корпусом назад (Л. Первомайський); Орлюк стояв.. з забинтованим голим торсом (О. Довженко); Швачка встала, випростала свій зігнутий стан (Леся Українка).
Словник синонімів української мови