анахорет

Відлюдько, самітник, відлюдник; (на релігійному ґрунті) пустельник, печерник, аскет, схимник, НЕҐ. фанатик.

Значення в інших словниках

1. анахорет — анахоре́т іменник чоловічого роду, істота книжн.  Орфографічний словник української мови
2. анахорет — Відлюдок, відлудько, пустельник, самітник, див. нелюдим, мізантроп  Словник чужослів Павло Штепа
3. анахорет — -а, ч., заст. 1》 Релігійний фанатик, який живе у відлюдному місці – в пустелі, печері тощо; пустельник, пустинник. 2》 перен. Про людину, яка живе самітно, уникає спілкування з людьми; відлюдник, самітник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. анахорет — АНАХОРЕ́Т, а, ч. 1. Релігійний фанатик, який живе у відлюдному місці – в пустелі, печері і т. ін.; пустельник, пустинник. Раз в літню пору край порога Своєї хаточки старий Анахорет моливсь до Бога (І.  Словник української мови у 20 томах
5. анахорет — див. відлюдкуватий  Словник синонімів Вусика
6. анахорет — анахоре́т (грец. αναχωρητής, від άναχωρέω – віддаляюсь) самітник, відлюдник.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. анахорет — Тип пустельника у ранньому християнстві, популярний особливо у Єгипті і Сирії; а. жив у повному відособленні від людей, практикуючи аскетизм і віддаючи хвалу Богові молитвою.  Універсальний словник-енциклопедія
8. анахорет — САМІ́ТНИК (САМО́ТНИК рідше) (релігійний фанатик, який живе у відлюдному місці), ПУСТЕ́ЛЬНИК, ВІДЛЮ́ДНИК, АСКЕ́Т, СКИ́ТНИК, АНАХОРЕ́Т заст., ПУСТИ́ННИК заст.; ПЕЧЕ́РНИК (який живе в печері).  Словник синонімів української мови
9. анахорет — Анахоре́т, -та; -ре́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. анахорет — АНАХОРЕ́Т, а, ч., заст. 1. Релігійний фанатик, який живе у відлюдному місці — в пустелі, печері тощо; пустельник, пустинник. Раз в літню пору край порога Своєї хаточки старий Анахорет моливсь до бога (Фр., XI, 1952, 475). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах