Виокремлювати, виділяти; (з багатьох) розрізняти, пізнавати.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
вирізняти —
вирізня́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
вирізняти —
-яю, -яєш, недок., вирізнити, -ню, -ниш, док., перех. Виокремлювати кого-, що-небудь, робити помітним серед інших. || Розрізняти, помічати за якими-небудь ознаками.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вирізняти —
ВИРІЗНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́РІЗНИТИ, ню, ниш, док., кого, що. Виділяти кого-, що-небудь, робити помітним серед інших. Тіні різкі вирізняють балкони, тонкі балюстради (Леся Українка); Сміливе...
Словник української мови у 20 томах
вирізняти —
ВИДІЛЯ́ТИ (зосереджувати увагу на комусь-чомусь, робити помітним серед інших), ВИРІЗНЯ́ТИ, УВИРА́ЗНЮВАТИ, ВИПИНА́ТИ, ВИОКРЕ́МЛЮВАТИ рідше; ВІДТІ́НЮВАТИ, ВІДТІНЯ́ТИ (робити помітнішим, виразнішим що-небудь). — Док.
Словник синонімів української мови
вирізняти —
ВИРІЗНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́РІЗНИТИ, ню, ниш, док., перех. Виділяти кого-, що-небудь, робити помітним серед інших. Тіні різкі вирізняють балкони, тонкі балюстради (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
вирізняти —
Вирізняти, -няю, -єш сов. в. вирізнити, -ню, -ниш, гл. Отличать, отличить отъ другихъ.
Словник української мови Грінченка