вирізняти
ВИРІЗНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́РІЗНИТИ, ню, ниш, док., кого, що.
Виділяти кого-, що-небудь, робити помітним серед інших.
Тіні різкі вирізняють балкони, тонкі балюстради (Леся Українка);
Сміливе, творче використання українського народнопісенного елементу вирізняє оперу К. Данькевича “Богдан Хмельницький” (із журн.);
// Виділяти, помічати когось за якими-небудь ознаками.
Якщо людину вирізняє з натовпу лише її одяг, вона щохвилини може втратити свою перевагу (В. Дрозд);
Що ж до горян, то Іван завжди міг вирізнити їх з-поміж інших людей (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)