доброзичливець (чий) прихильник, симпатик, с. добрий геній чий. Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках доброзичливець — добрози́чли́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови доброзичливець — -вця, ч. Той, хто бажає, зичить людям добра, співчутливо, прихильно ставиться до кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови доброзичливець — див. Добрий Словник синонімів Вусика доброзичливець — ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто бажає, зичить людям добра, співчутливо, прихильно ставиться до кого-небудь. Білогруд в душі був мрійником і доброзичливцем (Ю. Бедзик, Полки.. Словник української мови в 11 томах