довіряти
(кому) вірити, покладатися <�здаватися, сповіряти> на кого, мати віру <�певність> у, бути певним у, о. не боятися <�не остерігатися> кого, не таїтися від; (зброю) доручати, припоручити; (секрет) звірятися <�довірятися> кому.
Практичний словник синонімів української мови