Значення в інших словниках
-
пискливий —
пискли́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
пискливий —
-а, -е. Пронизливо-високий, звичайно неголосний та протяжливий (про деякі звуки – голос, крик і т. ін.). || Який характеризується такими звуками або наявністю таких звуків. || Який утворює пронизливо-високі звуки (про предмети). || Який говорить тонким голосом (перев. про малих дітей).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пискливий —
ПИСКЛИ́ВИЙ, а, е. Пронизливо-високий, звичайно неголосний та протяжливий (про деякі звуки – голос, крик і т. ін.). – Емене-ее! – почулася од села така ж писклива відповідь (М.
Словник української мови у 20 томах
-
пискливий —
ВИСО́КИЙ (про звук, голос — який звучить високо), ТОНКИ́Й, ПИСКЛИ́ВИЙ (ПИСКЛЯ́ВИЙ) (також про крик). — Відчиніть, відчиніть, добрий чоловіче.., — говорила Маруся високим голосом (Г.
Словник синонімів української мови
-
пискливий —
ПИСКЛИ́ВИЙ, а, е. Пронизливо-високий, звичайно неголосний та протяжливий (про деякі звуки — голос, крик і т. ін.). — Емене-ее! — почулася од села така ж писклива відповідь (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах