пискливий

пискли́вий

-а, -е.

Пронизливо-високий, звичайно неголосний та протяжливий (про деякі звуки – голос, крик і т. ін.).

|| Який характеризується такими звуками або наявністю таких звуків.

|| Який утворює пронизливо-високі звуки (про предмети).

|| Який говорить тонким голосом (перев. про малих дітей).

Значення в інших словниках

1. пискливий — пискли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. пискливий — Писклявий, пискучий.  Словник синонімів Караванського
3. пискливий — ПИСКЛИ́ВИЙ, а, е. Пронизливо-високий, звичайно неголосний та протяжливий (про деякі звуки – голос, крик і т. ін.). – Емене-ее! – почулася од села така ж писклива відповідь (М.  Словник української мови у 20 томах
4. пискливий — ВИСО́КИЙ (про звук, голос — який звучить високо), ТОНКИ́Й, ПИСКЛИ́ВИЙ (ПИСКЛЯ́ВИЙ) (також про крик). — Відчиніть, відчиніть, добрий чоловіче.., — говорила Маруся високим голосом (Г.  Словник синонімів української мови
5. пискливий — ПИСКЛИ́ВИЙ, а, е. Пронизливо-високий, звичайно неголосний та протяжливий (про деякі звуки — голос, крик і т. ін.). — Емене-ее! — почулася од села така ж писклива відповідь (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах