(тип) непоказний, миршавий, с. ГИДКИЙ, підлий; (- річ) мізерний.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
плюгавий —
плюга́вий прикметник зневажл.
Орфографічний словник української мови
плюгавий —
див. гидкий; слабий
Словник синонімів Вусика
плюгавий —
-а, -е, зневажл. 1》 Який викликає зневагу, огиду, непоказний, миршавий (про людину). || перен. Огидний, мерзенний, підлий. 2》 перен. Незначний, мізерний (про предмети).
Великий тлумачний словник сучасної мови
плюгавий —
ПЛЮГА́ВИЙ, а, е, зневажл. 1. Який викликає зневагу, огиду, непоказний, осоружний, миршавий (про людину). Як він насмілився всупереч батьковій волі? Через оте чорт батька зна що – таке миршаве та плюгаве?...
Словник української мови у 20 томах
плюгавий —
ГИДКИ́Й (про людину, її риси тощо — який викликає огиду), БРИДКИ́Й, ОГИ́ДНИЙ, ОГИ́ДЛИВИЙ, ОСТОГИ́ДЛИЙ, ГИДО́ТНИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, ОСОРУ́ЖНИЙ, ВІДВОРО́ТНИЙ, ПЛЮГА́ВИЙ зневажл. — Я тебе зненавиділа! Ти мені противний! Поганий! Гидкий! (І.
Словник синонімів української мови
плюгавий —
ПЛЮГА́ВИЙ, а, е, зневажл. 1. Який викликає зневагу, огиду, непоказний, миршавий (про людину). Як він насмілився всупереч батьковій волі? Через оте чорт батька зна що — таке миршаве та плюгаве?...
Словник української мови в 11 томах
плюгавий —
Плюгавий, -а, -е Гадкій, скверный, дрянной; презрѣнный. К. ЧР. 424. ум. плюгавенький. Плюгавенький панок. О. 1862. IX. 72.
Словник української мови Грінченка