Значення в інших словниках
-
прочуття —
прочуття́ іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
прочуття —
-я, с., зах. Передчуття.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
прочуття —
ПРОЧУТТЯ́, я́, с., діал. Передчуття. Замість твердого, реального погляду на діло відзивалися в душі всілякі містичні питання, смілива активність піддавалася поганому прочуттю (Б. Лепкий); Івоніка зітхнув глибоко й тяжко.
Словник української мови у 20 томах
-
прочуття —
прочуття́ передчуття (ст): Мучив їх якийсь внутрішній неспокій. Чи було це підсвідоме прочуття майбутнього? (Загачевський)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
прочуття —
ПЕРЕДЧУТТЯ́, ПЕРЕДЧУВА́ННЯ, ВІДЧУТТЯ́ рідше, ПРЕЧУТТЯ́ заст., поет., ПРОЧУТТЯ́ діал., ПРОЧУВА́ННЯ діал. Коли мисливець підходить до лугу чи болота, багатого на дичину, його охоплює радісне передчуття щасливого полювання (М.
Словник синонімів української мови