талант —
Тала́нт: — грошова одиниця у Стародавній Греції, Месопотамії, Сирії та ін [51] — давня грецька золота монета [45;2,XIII]
Словник з творів Івана Франка
талант —
тала́нт 1 іменник чоловічого роду хист тала́нт 2 іменник чоловічого роду давня грошова одиниця тала́нт 3 іменник чоловічого роду, істота про людину
Орфографічний словник української мови
талант —
ТАЛАНТ – ТАЛАН Талант1. 1. р. -у. Обдаровання людини; хист. 2. р. -а. Людина з видатними здібностями. Талант2, -а. У Стародавній Греції – вагова й грошово-вагова одиниця; в сучасній Греції – міра ваги. Талан, -у. Чийсь життєвий шлях, доля; щастя.
Літературне слововживання
талант —
I дар, здатність, здібність, обдаровання, обдарування, хист Фразеологічні синоніми: Божий дар; іскра Божа; іскра в голові II див. видатний
Словник синонімів Вусика
талант —
I [талант] -нту, м. (на) -н'т'і (хист) II [талант] -нта, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў (про людину; грошова одиниця)
Орфоепічний словник української мови
талант —
(від гр. talanton — терези) — видатні здібності людини щодо певного виду діяльності, високий ступінь обдарування, зокрема, в сфері музичного мистецтва.
Словник-довідник музичних термінів
талант —
ТАЛА́НТ, ч. 1. род. у. Видатні природні здібності людини; хист, обдаровання. Я такий прихильник Вашого [Л. Мартовича] таланту, так люблю перо Ваше (М.
Словник української мови у 20 томах
талант —
Багато талантів пропало, бо щастя не сприяло. Багато людей не використало своїх здібностей, бо обставини перешкодили. Не то талант, що лежить, а те, що біжить. Здібні люди не годні бути лінюхами, бо їх здібність жене їх до праці.
Приповідки або українсько-народня філософія
талант —
Грошова одиниця, монета
Словник застарілих та маловживаних слів
талант —
I -а, ч. У Стародавній Греції, Месопотамії, Сирії – вагова та грошова одиниця. II -у, ч. 1》 Видатні природні здібності людини; хист, обдаровання. || Здібність до чогось, уміння робити щось. Виявляти талант. 2》 род. -а. Людина з видатними природними здібностями.
Великий тлумачний словник сучасної мови
талант —
тала́нт (грец. τάλαντον, букв. – терези) 1. У Стародавній Греції вагова й грошово-вагова одиниця. 2. Видатні природні здібності, обдарованість. 3. В сучасній Греції міра ваги (150 кг).
Словник іншомовних слів Мельничука
талант —
Найбільша стародавня вагово-грошова одиниця, що використовувалась у Вавилонії, Ассирії, потім у Греції; поділявся на 60 мін; вага т. залежала від локальних грошових систем.
Універсальний словник-енциклопедія
талант —
зако́пувати (зарива́ти) / закопа́ти (зари́ти) (у зе́млю) свій тала́нт. Занедбувати, не розвивати свої здібності. — Ви, батечку, свій талант закопуєте. Мости мостами, а талант — фізика. Облиште мости, ідіть на кафедру фізики (Н.
Фразеологічний словник української мови
талант —
ТАЛАНТ (від грецьк. τάλαντον — терези) — яскраво виявлені здібності людини у певній сфері діяльності, міра актуалізації її особистості.
Філософський енциклопедичний словник
талант —
ЗДІ́БНІСТЬ перев. мн. (природні задатки, нахили до якоїсь діяльності, творчості), ХИСТ, ЗДА́ТНІСТЬ розм., КЕБЕ́ТА розм., СПОСІ́БНІСТЬ (СПОСО́БНІСТЬ) розм., КЕ́БА діал., ХИСТЬ діал.; ПОТЕНЦІА́Л книжн., ПОТЕ́НЦІЯ книжн.
Словник синонімів української мови
талант —
ТАЛА́НТ, ч. 1. род. у. Видатні природні здібності людини; хист, обдаровання. Я такий прихильник Вашого [Л. Мартовича] таланту, так люблю перо Ваше (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
талант —
рос. талант перша найбільша обліково-грошова одиниця Стародавньої Греції, Вавилону, Малої Азії й інших країн. У сучасній Греції — міра ваги ( 150 кг). 2. Видатні природні здібності, обдарованість.
Eкономічна енциклопедія
талант —
Талант, -ту м. Талантъ, дарованіе.
Словник української мови Грінченка