талант
тала́нт
I -а, ч.
У Стародавній Греції, Месопотамії, Сирії – вагова та грошова одиниця.
II -у, ч.
1》 Видатні природні здібності людини; хист, обдаровання.
|| Здібність до чогось, уміння робити щось. Виявляти талант.
2》 род. -а. Людина з видатними природними здібностями.
Великий тлумачний словник сучасної української мови